01025, м. Київ, вул. Володимирська 4, оф. 9, тел. 0442790525 office@ukrmetprom.org

Производство, тыс. тонн

Октябрь 2018
С начала года
Чугун
1785
17085
Сталь
1788
17556
Прокат
1528
15362

Среднесуточное производство, тыс. тонн

Октябрь 2017
Октябрь 2018
Чугун
11.12.2018
59.4
57.6
Сталь
11.12.2018
63.1
57.7
Прокат
11.12.2018
54.4
49.3

Мінекономрозвитку – попередження, Нефьодову – «двійка»: промисловці проголосували резолюцію Гройсману

Діяльність Мінекономрозвитку визнали назадовільною, а першого заступника Міністра економіки М.Нефьодова радять відправити у відставку. Учасники парламентського круглого столу «Стратегія розвитку промисловості України» прийняли резолюцію з низкою пропозицій до Прем’єр-міністра України.

Як наголошувалося, через відсутність належної промислової та ефективної економічної політики діяльність МЕРТ послаблює конкурентні позиції української економіки на міжнародній економічній арені. Колективне ж звернення українських промисловців, роботодавців і підприємців щодо відставки відповідального за промислову політику в уряді М.Нефьодова підтримали через його бездіяльність у сфері промислової політики, а також протидію важливим промисловим ініціативам, у тому числі законопроекту №7206 «Купуй українське, плати українцям».

Депутати і виробники також наполягають на встановленні для представників уряду обов’язку представляти єдину проукраїнську позицію у відносинах з іноземними партнерами в питаннях формування та реалізації промислової політики, в тому числі щодо мораторію на експорт лісу-кругляка, підвищення експортного мита на брухт чорних металів, створення ЕКА, індустріальних парків, держзакупівель «Купуй українське, плати українцям» тощо.

Урядову Стратегію розвитку промисловості України МЕРТ, яку жорстко розкритикували виробники та роботодавці, а Національний комітет з промислового розвитку взагалі відхилив, вимагають вдосконалити із врахуванням Моделі промислової політики України, затвердженої Комітетом Верховної Ради України з питань промислової політики та підприємництва, та пропозицій українських виробничих об’єднань.

“Я мав дуже великі очікування від того, що мені Максим Євгенович передав стратегію розвитку промислового комплексу. Тут 21 сторінка – а що з цього взяти не знаю. Промисловці заявляють про колосальний спад виробництва, 950 тис. емігрантів до Польщі, сировинний експорт 2/3, всього 34% виробничого експорту – це все позитив Міністерству економіки? Мінусів більше. У стратегії немає мети – ми не бачимо, до чого так дійдемо”, – зазначив Перший заступник, в.о. Голови Комітету Верховної̈ Ради України з питань фінансової політики і банківської̈ діяльності Михайло Довбенко.

Парламент же зробив низку суттєвих кроків і заклав фундамент нової промислової політики України. “Напрацьована спільно з виробниками та експертами та багато разів презентована публічно модель промполітики містить цільові індикатори, пріоритети та конкретні інструменти промислового розвитку (https://www.slideshare.net/galasyuk/ss-45265188). На виконання розроблено низку законодавчих ініціатив (енергосервісні контракти (ЕСКО), експортно-кредитне агентство (ЕКА), індустріальні парки (ІП), розстрочка імпортного ПДВ на виробниче обладнання, безкоштовне приєднання до інженерних мереж, мораторій на експорт лісу-кругляка, підняття вивізного мита на металобрухт, «Купуй українське, плати українцям» та ін.), – пояснивГолова Комітету з питань промислової політики та підприємництва Віктор Галасюк. – Але парламент не є виконавчою гілкою влади. Тож не може займатися “переставлянням ніг” уряду і розробкою урядових державних програм. Це роль виконавчої гілки влади”.

Голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Леонід Козаченко у своєму зверненні до першого заступника Міністра економіки М. Нефьодова також був категоричним. “Єдиний Ваш плюс – це Prozorro. Все решта – мінус. 48 епітетів щодо того, якою має бути промислова політика, але жодного слова проте, як це зробити. Ми маємо відстоювати своє! Питання “купуй українське”, так само як “купуй американське” – чому це не робиться в Україні? Чому закриваються машинобудівні заводи? Чому ми не робимо, як США, де 50% льотного парку вітчизняного виробництва? Чому ви ці питання не ставите? Це конкретні речі!”.

Голова Ради Федерації роботодавців України Дмитро Олійник наголосив на необхідності активізації ролі держави в плануванні економічного зростання галузей та промислових груп. В першу чергу – через публічні закупівлі. Адже 300 млрд грн., що їх потенційно сконцентровано в цій сфері, – це потужний інструмент внутрішнього інвестування. “Дуже важливо, аби пріоритет в держзакупівлях надавався саме вітчизняним виробникам”, – відзначив він. За його словами, безумовним пріоритетом для економіки України також повинна стати підтримка несировинного експорту. З цією метою ФРУ наполягає на збільшенні бюджетного фінансування Експортно-кредитного агентства до 2 млрд грн.

Позицію промисловців також представив Генеральний директор ТОВ «Смарт-Мерітайм Груп» Василь Федін: “За 4 роки обсяги нашого виробництва впали у 8 разів – з 92 млн доларів до 12 млн доларів. Усі іноземні компанії, не зважаючи на підписання Угоди про Асоціацію з ЄС, а в нас були тільки європейські замовники, покинули Україну. Україна сьогодні перетворюється у кладовище заводів – оце результати роботи Мінекономіки. Все, що про нашу країну знають у світі – війна. Взяти кредит для машинобудування тут неможливо. Американці, чуючи про цю проблему не вірять – питають, у Вас що немає уряду, міністерства? А як Міністерство відреагувало на ці проблеми? – Ніяк! За стан економіки, який маємо сьогодні, несуть відповідальність конкретні люди. Якщо кадри не в стані виконувати поставлені задачі, їх необхідно замінювати на більш професійні. Ті, які будуть захищати українську промисловість, а не продавати за 30 срібників на користь іноземним компаніям”, – зазначив він.

Директор з корпоративних відносин ТОВ «Інтерпайп» Дмитро Кисилевський наголосив: “Ми є одним з величезних потужних інвесторів в українську економіку – зараз їх багато шукають, але під себе у носом не дуже бачать. За останніх 5 років вклали 1 млрд доларів у нове виробництво в Україні.  На жаль, а не на щастя, 75% продукції ми експортуємо. Податків платимо чимало – майже 2 млрд у минулому році. Ці особливості обумовлюють наше бачення того, якою має бути стратегія промислового розвитку України”. Так Д.Кисилевський назвав критично важливим запуск внутрішнього ринку через інвестиції в інфраструктуру, а також – збільшення видобутку українських нафти і газу. Крім того, топ-менеджер вказав на необхідність впровадження євпропейської практики підтримки вітчизняних виробників на державних закупівлях, як це пропонується законопроектом “Купуй українське, плати українцям”: “В Європі ми не можемо постачати продукцію державним компаніям, бо в них є вимоги – 50% локалізації”. Окремої уваги потребує застосування механізмів фінансування експорту машинобудування та економічна дипломатія: “Як тільки ми навчаємось щось робити, проти нас одразу ставлять забори, там, де ми можемо це продавати”. Також терміново слід вирішувати питання з тарифами державних монополій. “Незабаром в Україні не буде кому працювати – з однієї сторони люди виїзжають у Польщу, з іншої – система профтехосвіти не випускає потрібних нам кваліфікованих робітників”, – фіналізував Д.Кисилевський, відзначивши, що компанії доводиться самостійно займатися питанням професійно-освітньої підготовки майбутніх кадрів.

До слова, резолюція Гройсману також містить пропозицію створення Міністерства промисловості України та включення до пріоритетних економічних законопроектів, підтримуваних урядом («ТОП-35»), окрім пакету законопроектів про індустріальні парки (реєстр. No2554а-д та No2555а-д від 25.04.2016 року) і законопроекту «На захист українських експортерів!» (реєстр. No7365 від 06.12.2017 року) також стратегічно важливих промислових законодавчих ініціатив: безкоштовне приєднання до інженерних мереж (реєстр. No6671); «Купуй українське, плати українцям!» (реєстр. No7206); про лібералізацію валютних розрахунків (реєстр. No7155); щодо удосконалення конституційної функції Національного банку України для забезпечення економічного зростання країни (реєстр. No5303).

РЕЗОЛЮЦІЯ https://www.facebook.com/vhalasiuk/posts/1873410966037294

ПрС1

 

 

ПрС2ПрС3ПрС4ПрС5ПрС6ПрС7

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×