01001, м. Київ, вул. Володимирська 4, оф. 9, тел. 0442790525 office@ukrmetprom.org

Виробництво, тис. т

Серпень 2019
З початку року
Чавун
1831
13725
Сталь
1938
14655
Прокат
1537
12520

Середньодобове виробництво, тис. т

Серпень 2018
Серпень 2019
Чавун
18.09.2019
55,5
59,1
Сталь
18.09.2019
57,6
62,5
Прокат
18.09.2019
49,2
49,6

Необхідно повністю змінювати систему екологічного оподаткування в Україні

Безумовно, будь-яке промислове виробництво впливає на навколишнє середовище. Підприємства гірничо-металургійного комплексу розуміють важливість поліпшення екологічних показників в містах, в яких зосереджені великі промислові виробництва, і готові брати на себе зобов’язання по інвестиціях в екологічні заходи.

Підприємства ГМК усвідомлюють, що для людей питання екології є не менш гострим, ніж питання добробуту. Виробники  зацікавлені, щоб в регіонах їх присутності екологічна ситуація поліпшувалась. Навіть у важкі для галузі часи, обсяг інвестицій в екологічні проекти не скорочувався.

Системна екологічна політика реалізується найбільшими металургійним підприємствами давно. Наприклад, компанія «Метінвест» за 12 років свого існування виділила на розвиток екологічних проектів близько 3,7 млрд доларів, що, в перерахунку на сьогоднішній курс, становить понад 100 млрд гривень, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року інвестувала в екологію 5,6 млрд гривень.

Великі металургійні підприємства, розуміючи свою відповідальність, займаються реалізацією екологічних проектів, вони приділяють увагу зниженню кількості викидів в атмосферу, мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та екологічної модернізації свого виробництва.

Впевнений в тому, що промисловість може розглядати питання підвищення ставок екологічного податку, але нас турбує сама система екологічних зборів в Україні. Нажаль, зараз вона вкрай неефективна.

У 2017 році держава зібрала близько 5 млрд грн екологічного податку (з них близько 1 млрд грн тільки з металургійних підприємств), при цьому безпосередньо в державний фонд охорони навколишнього середовища надійшло не більше 260 млн грн. За цей період тільки підприємства ГМК самостійно інвестували на екологічні заходи близько 3 млрд грн.

Завдання екоподатку — стимулювати підприємства скорочувати шкідливі викиди, інвестуючи в екологічні заходи, а кошти, які вже зібрані державою, витрачати виключно на екологічні заходи і на усунення наслідків від негативного впливу на навколишнє середовище.

Проте, наразі в Україні це завдання не вирішується, екоподаток в такому вигляді, в якому він зараз існує, не виконує своєї функції. Зібрані кошти, які надходять від екоподатку до місцевих і центрального бюджетів, витрачаються нецільовим призначенням та неефективно, вони просто «проїдаються» в основному фонді бюджету, а не йдуть на цільові системні екологічні заходи.  Для підприємств не створені додаткові стимули для інвестування в природоохоронні заходи.

Потрібно  повністю змінювати всю систему екологічного оподаткування в Україні. Екологічні збори повинні зменшуватися пропорційно інвестиціям. Повинна бути введена стимулююча система — якщо підприємства інвестують в природоохоронну діяльність, податки для них мають зменшуватись, і кошти повинні йти на екологічні заходи, а для тих підприємств що не інвестують, екоподаток може навіть зростати від тих ставок, які стягуються зараз.

Зазначу, що навіть сусідня країна Білорусь, просунулася в напрямку поліпшення системи екологічного оподаткування більше, ніж Україна. Там передбачено зменшення екоподатку на розмір інвестицій, які підприємства вкладають в екологічні проекти. Українські підприємства інвестують самостійно і, до того ж, ще платять екоподаток в повному обсязі, незалежно від вкладень в екопроекти. Екологічна система оподаткування повинна стимулювати підприємства інвестувати більше, проте зараз цього в Україні не відбувається.

 

Журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №3, 2019 рік. 

Каленков Александр
Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×