01001, м. Київ, вул. Володимирська 4, оф. 9, тел. 0442790525 office@ukrmetprom.org

Производство, тыс. тонн

Февраль 2019
С начала года
Чугун
1590
3379
Сталь
1689
3539
Прокат
1476
3083

Среднесуточное производство, тыс. тонн

Февраль 2018
Февраль 2019
Чугун
22.03.2019
58,3
56,0
Сталь
22.03.2019
57,4
60,0
Прокат
22.03.2019
50,4
53,1

Необхідно повністю змінювати систему екологічного оподаткування в Україні

Безумовно, будь-яке промислове виробництво впливає на навколишнє середовище. Підприємства гірничо-металургійного комплексу розуміють важливість поліпшення екологічних показників в містах, в яких зосереджені великі промислові виробництва, і готові брати на себе зобов’язання по інвестиціях в екологічні заходи.

Підприємства ГМК усвідомлюють, що для людей питання екології є не менш гострим, ніж питання добробуту. Виробники  зацікавлені, щоб в регіонах їх присутності екологічна ситуація поліпшувалась. Навіть у важкі для галузі часи, обсяг інвестицій в екологічні проекти не скорочувався.

Системна екологічна політика реалізується найбільшими металургійним підприємствами давно. Наприклад, компанія «Метінвест» за 12 років свого існування виділила на розвиток екологічних проектів близько 3,7 млрд доларів, що, в перерахунку на сьогоднішній курс, становить понад 100 млрд гривень, а «АрселорМіттал Кривий Ріг» з 2005 року інвестувала в екологію 5,6 млрд гривень.

Великі металургійні підприємства, розуміючи свою відповідальність, займаються реалізацією екологічних проектів, вони приділяють увагу зниженню кількості викидів в атмосферу, мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище та екологічної модернізації свого виробництва.

Впевнений в тому, що промисловість може розглядати питання підвищення ставок екологічного податку, але нас турбує сама система екологічних зборів в Україні. Нажаль, зараз вона вкрай неефективна.

У 2017 році держава зібрала близько 5 млрд грн екологічного податку (з них близько 1 млрд грн тільки з металургійних підприємств), при цьому безпосередньо в державний фонд охорони навколишнього середовища надійшло не більше 260 млн грн. За цей період тільки підприємства ГМК самостійно інвестували на екологічні заходи близько 3 млрд грн.

Завдання екоподатку — стимулювати підприємства скорочувати шкідливі викиди, інвестуючи в екологічні заходи, а кошти, які вже зібрані державою, витрачати виключно на екологічні заходи і на усунення наслідків від негативного впливу на навколишнє середовище.

Проте, наразі в Україні це завдання не вирішується, екоподаток в такому вигляді, в якому він зараз існує, не виконує своєї функції. Зібрані кошти, які надходять від екоподатку до місцевих і центрального бюджетів, витрачаються нецільовим призначенням та неефективно, вони просто «проїдаються» в основному фонді бюджету, а не йдуть на цільові системні екологічні заходи.  Для підприємств не створені додаткові стимули для інвестування в природоохоронні заходи.

Потрібно  повністю змінювати всю систему екологічного оподаткування в Україні. Екологічні збори повинні зменшуватися пропорційно інвестиціям. Повинна бути введена стимулююча система — якщо підприємства інвестують в природоохоронну діяльність, податки для них мають зменшуватись, і кошти повинні йти на екологічні заходи, а для тих підприємств що не інвестують, екоподаток може навіть зростати від тих ставок, які стягуються зараз.

Зазначу, що навіть сусідня країна Білорусь, просунулася в напрямку поліпшення системи екологічного оподаткування більше, ніж Україна. Там передбачено зменшення екоподатку на розмір інвестицій, які підприємства вкладають в екологічні проекти. Українські підприємства інвестують самостійно і, до того ж, ще платять екоподаток в повному обсязі, незалежно від вкладень в екопроекти. Екологічна система оподаткування повинна стимулювати підприємства інвестувати більше, проте зараз цього в Україні не відбувається.

 

Журнал «ECOBUSINESS. Екологія підприємства» №3, 2019 рік. 

Каленков Александр
Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×