01001, м. Київ, вул. Володимирська 4, оф. 9, тел. 0442790525 office@ukrmetprom.org

Виробництво, тис. т

Червень 2019
З початку року
Чавун
1524
10244
Сталь
1659
10930
Прокат
1500
9423

Середньодобове виробництво, тис. т

Червень 2018
Червень 2019
Чавун
25.08.2019
54,4
50,8
Сталь
25.08.2019
57,0
55,3
Прокат
25.08.2019
50,8
50,01

Виклики для ГМК України

«Без перебільшення український гірничо-металургійний сектор знаходиться перед величезними викликами», — про це в минулу п’ятницю заявив Олександр Каленков, президент ПО «Укрметалургпром» на презентації галузевого дослідження від аналітиків «ГМК-Центру».

Він також окреслив ці виклики. Серед зовнішніх — надлишкові стальні потужності, що оцінюються  в сотні мільйонів   тонн і щороку посилюють конкуренцію на світовому ринку. Незважаючи на їх поступове закриття, наприклад як в Китаї так і в інших країнах світу, ситуація кардинально не змінюється.

«Китай намагається зменшити власні надлишкові потужності, але, правду кажучи, вони закривають не надто ефективні заводи, ліквідація яких економічно виправдана», — зазначає пан Каленков.

Натомість високоефективні китайські підприємства залишаються працювати і
впливати на світову кон’юнктуру. Тому, навіть зважаючи на відносно привабливі світові ціни, український металовиробник постійно знаходиться на краю прірви. «В будь-який час ми можемо повернутися до ситуації осені 2008 р. чи до ситуації 2015 р., коли ціни на сталь були найнижчими за останні 15 років», — говорить пан Каленков. Адже українські металурги надто сильно залежать від експортних ринків, відвантажуючи в світ більше 80% виготовленої продукції. З іншого боку, український ГМК забезпечує близько 28% загальноукраїнської валютної виручки.

Окрім того, в світі посилюється тренд протекціонізму — збільшується кількість антидемпінгових та спеціальних розслідувань стосовно стальної продукції. Держави намагаються  захистити свої внутрішні ринки і зберегти власні індустрії. Торгова війна США з Китаєм опосередковано торкнулися усіх інших країн. Європейський Союз вжив попередні санкції проти імпортної сталі і планує застосувати тарифні квоти по кожній із країн-постачальників. Нині цей процес знаходиться на завершальному етапі і вже до кінця поточного року представники ЄС мають сформулювати свої вимоги до імпортерів.

«По деяким групам металопродуктів ці квоти вже вибрані на 85%, коли квоти будуть вибрані повністю почне діяти 25%-ве мито», — зазначив пан Каленков. Він також додає, що Туреччина також ввела захисні міри, а країни Перської затоки, зважаючи на європейський приклад, теж розмірковують над застосуванням захисних мір. Ці ринки споживають значний обсяги українського металоекспорту. «Ми очікуємо що європейська сторона прислухається до українських аргументів і це дозволять зменшити наші ризики», — сподівається пан Каленков. До зовнішніх ризиків додаються внутрішні, що, в основному, пов’язані із логістикою. Це криза на Азовському морі, що може призвести до збільшеного навантаження на залізницю та чорноморські порти. Проблемним місцем тут можуть стати перешийок Камиш-Зоря–Волноваха та обмежена глибоководність українських портів в цілому. Експерт також звернув увагу на неефективному державному управлінні монополіями. «Гірничо-металургійний сектор зазнає більших збитків від неефективной діяльності «Укрзалізниці», аніж від росту тарифів на вантажні перевезення, — говорить Олександр Каленков. — Тарифи на перевезення вантажів ростуть, а ситуація з дефіцитом локомотивної тяги не покращується». За підрахунками асоціації «Укрметалургпром», у поточному році через проблеми із логістикою, Україна не виплавила близько 2 млн т сталі і добула менше залізорудної сировини, аніж потенційно могла виробити та  експортувати. Водночас, ГМК залишається одним із найкрупніших вантажовідправників «Укрзалізниці», займаючи частку в 45%.

І насамкінець, пан Каленков зупинився на внутрішньому ринку, об’єми якого порівняно низькі. Споживання сталі в Україні знаходиться на рівні близько 4-5 млн т, при цьому частка імпорту металопродукції в структурі внутрішнього споживання щороку збільшується. Варто зазначити, велика частка імпортного металопрокату аналогічний тому, який може виготовляти вітчизняний сталевар. «Зростання імпорту забезпечується завдяки недобросовісній ціновій конкуренції з боку Китаю та Росії», — зазначає пан Каленков.

Для збільшення внутрішнього споживання сталі потрібні інвестиції в тому числі  державні програми. Їх реалізація, з одного боку, дозволить наростити споживання сталі, що, в свою чергу, стане драйвером економіки, а з іншого — дозволить зберегти стальну індустрію.

Источник Бізнес

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×