01001, м. Київ, вул. Володимирська 4, оф. 9, тел. 0442790525 office@ukrmetprom.org

Производство, тыс. тонн

Февраль 2019
С начала года
Чугун
1590
3379
Сталь
1689
3539
Прокат
1476
3083

Среднесуточное производство, тыс. тонн

Февраль 2018
Февраль 2019
Чугун
22.03.2019
58,3
56,0
Сталь
22.03.2019
57,4
60,0
Прокат
22.03.2019
50,4
53,1

Виклики для ГМК України

«Без перебільшення український гірничо-металургійний сектор знаходиться перед величезними викликами», — про це в минулу п’ятницю заявив Олександр Каленков, президент ПО «Укрметалургпром» на презентації галузевого дослідження від аналітиків «ГМК-Центру».

Він також окреслив ці виклики. Серед зовнішніх — надлишкові стальні потужності, що оцінюються  в сотні мільйонів   тонн і щороку посилюють конкуренцію на світовому ринку. Незважаючи на їх поступове закриття, наприклад як в Китаї так і в інших країнах світу, ситуація кардинально не змінюється.

«Китай намагається зменшити власні надлишкові потужності, але, правду кажучи, вони закривають не надто ефективні заводи, ліквідація яких економічно виправдана», — зазначає пан Каленков.

Натомість високоефективні китайські підприємства залишаються працювати і
впливати на світову кон’юнктуру. Тому, навіть зважаючи на відносно привабливі світові ціни, український металовиробник постійно знаходиться на краю прірви. «В будь-який час ми можемо повернутися до ситуації осені 2008 р. чи до ситуації 2015 р., коли ціни на сталь були найнижчими за останні 15 років», — говорить пан Каленков. Адже українські металурги надто сильно залежать від експортних ринків, відвантажуючи в світ більше 80% виготовленої продукції. З іншого боку, український ГМК забезпечує близько 28% загальноукраїнської валютної виручки.

Окрім того, в світі посилюється тренд протекціонізму — збільшується кількість антидемпінгових та спеціальних розслідувань стосовно стальної продукції. Держави намагаються  захистити свої внутрішні ринки і зберегти власні індустрії. Торгова війна США з Китаєм опосередковано торкнулися усіх інших країн. Європейський Союз вжив попередні санкції проти імпортної сталі і планує застосувати тарифні квоти по кожній із країн-постачальників. Нині цей процес знаходиться на завершальному етапі і вже до кінця поточного року представники ЄС мають сформулювати свої вимоги до імпортерів.

«По деяким групам металопродуктів ці квоти вже вибрані на 85%, коли квоти будуть вибрані повністю почне діяти 25%-ве мито», — зазначив пан Каленков. Він також додає, що Туреччина також ввела захисні міри, а країни Перської затоки, зважаючи на європейський приклад, теж розмірковують над застосуванням захисних мір. Ці ринки споживають значний обсяги українського металоекспорту. «Ми очікуємо що європейська сторона прислухається до українських аргументів і це дозволять зменшити наші ризики», — сподівається пан Каленков. До зовнішніх ризиків додаються внутрішні, що, в основному, пов’язані із логістикою. Це криза на Азовському морі, що може призвести до збільшеного навантаження на залізницю та чорноморські порти. Проблемним місцем тут можуть стати перешийок Камиш-Зоря–Волноваха та обмежена глибоководність українських портів в цілому. Експерт також звернув увагу на неефективному державному управлінні монополіями. «Гірничо-металургійний сектор зазнає більших збитків від неефективной діяльності «Укрзалізниці», аніж від росту тарифів на вантажні перевезення, — говорить Олександр Каленков. — Тарифи на перевезення вантажів ростуть, а ситуація з дефіцитом локомотивної тяги не покращується». За підрахунками асоціації «Укрметалургпром», у поточному році через проблеми із логістикою, Україна не виплавила близько 2 млн т сталі і добула менше залізорудної сировини, аніж потенційно могла виробити та  експортувати. Водночас, ГМК залишається одним із найкрупніших вантажовідправників «Укрзалізниці», займаючи частку в 45%.

І насамкінець, пан Каленков зупинився на внутрішньому ринку, об’єми якого порівняно низькі. Споживання сталі в Україні знаходиться на рівні близько 4-5 млн т, при цьому частка імпорту металопродукції в структурі внутрішнього споживання щороку збільшується. Варто зазначити, велика частка імпортного металопрокату аналогічний тому, який може виготовляти вітчизняний сталевар. «Зростання імпорту забезпечується завдяки недобросовісній ціновій конкуренції з боку Китаю та Росії», — зазначає пан Каленков.

Для збільшення внутрішнього споживання сталі потрібні інвестиції в тому числі  державні програми. Їх реалізація, з одного боку, дозволить наростити споживання сталі, що, в свою чергу, стане драйвером економіки, а з іншого — дозволить зберегти стальну індустрію.

Источник Бізнес

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×