04071 м. Київ, вул Воздвиженська 22 оф 2, office@ukrmetprom.org

Виробництво, тис. т

Травень 2020
З початку року
Чавун
1672
8158
Сталь
1638
8295
Прокат
1458
7430

Середньодобове виробництво, тис. т

Травень 2019
Травень 2020
Чавун
07.07.2020
54,0
53,9
Сталь
07.07.2020
58,9
52,8
Прокат
07.07.2020
56,2
47,0

Запровадження квот на імпорт сірчаної кислоти було необґрунтованим

Президента закликали втрутитись в ситуацію та сприяти скасування квот на імпорт сірчаної кислоти.

Квоти на імпорт сірчаної кислоти мають бути скасовані, їх запровадження було необґрунтованим. Про це йдеться у зверненні «Укрметалургпром» до президента Володимира Зеленського.

У зверненні нагадується, що квоти на імпорт сірчаної кислоти були запроваджені у вересні 2018 року з метою захисту вітчизняного виробника, при цьому українські виробники цього ресурсу запевняли, що зможуть задовольнити потреби вітчизняної промисловості в сірчаній кислоті. Проте насправді цього не відбулось.

«Майже одразу після впровадження обмежувальних заходів, українські виробники сірчаної кислоти почали нехтувати своїми зобов’язаннями перед споживачами, практично бойкотуючи своєчасні та у повному обсязі поставки сірчаної кислоти останнім. При цьому, всі без винятку українські сірчані виробники віддали це питання на відкуп посередникам, які одразу почали підвищувати ціни, впроваджувати нові, більш жорсткі форми розрахунків (100% передоплата за наступних місць та штрафи у розмірі 20% від зменшення законтрактованого обсягу), а також постійно порушували строки поставок», — зазначається у зверненні.

Автори звернення повідомили, що ситуація з постачанням сірчаної кислоти значно погіршилась після аварії на найбільшому виробнику ресурсу в Україні ПАТ «Сумихімпром», внаслідок чого виник серйозний дефіцит ресурсу на ринку. При цьому українські споживачі не мають можливості компенсувати цей дефіцит шляхом постачання продукції ззовні через квоти на імпорт.

«Вже сьогодні коксохімічні та металургійні підприємства, більшість з яких є місто утворюючими та єдиними джерелами надходження коштів до місцевих бюджетів, а також ключовими платниками податку у загальнодержавному масштабі, і які і без того ледве утримуються на грані призупинення виробничої діяльності, відчули гостру нестачу сірчаної кислоти. Це, своєю чергою, вже найближчим часом може призвести до подальшого зниження виробництва, і, як наслідок, вимушеного скорочення робочих місць, виведення з ладу складного обладнання та екологічної катастрофи», — додали автори звернення.

Нагадаємо, з 1 вересня 2018 року Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі Мінекономрозвитку ввела квоти на поставки сірчаної кислоти. Офіційною причиною став нібито захист вітчизняного виробника.

В результаті введення обмежень ціни на сірчану кислоту без об’єктивних передумов виросли майже у два рази, відбулася монополізація ринку. Це, своєю чергою, призвело до того, що підприємства-споживачі опинилися в заручниках в окремих посередників. Ті зривають поставки, диктують економічно необґрунтовані умови, однак вибору немає — купити сірчану кислоту через квоти на імпорт можна тільки в обмеженого кола постачальників, якими, як правило, є приватні компанії, а не державні підприємства, які цю сірчану кислоту виробляють.

Експерти та представники профільних асоціацій наполягають на необхідності негайного скасування обмежень на імпорт сірчаної кислоти і олеума для нівелювання ризиків недостатнього забезпечення підприємств-споживачів критично важливою для них сировиною, а також створення умов для руйнування корупційних схем, які на тлі введення квот були збудовані навколо державних підприємств-виробників сірчаної кислоти.

 

РБК-Україна

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×