За інформацією зі ЗМІ, АТ «Укрзалізниця» планує чергове підвищення вантажних тарифів — на 27% у 2025 році та ще на 11% з 2026 року.  Сумарно це 40%. Об’єднання підприємств «Укрметалургпром» заявляє: подібне рішення матиме вкрай негативні наслідки для промисловості, експорту та економіки України в цілому.

Ключовими статтями українського експорту традиційно є продукція гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Саме тому надзвичайно важливо зберегти експортний потенціал промислового сектору, робочі місця та економічну стабільність держави. Нині металургійні та залізорудні підприємства, розташовані на підконтрольній території України, працюють лише на 40–85% довоєнних потужностей. Українська продукція ГМК втрачає конкурентоспроможність через одночасний тиск високих логістичних витрат, енергетичної кризи, кадрового дефіциту та зростання тарифів державних монополій — насамперед, у сфері залізничних перевезень. Враховуючи вищезазначене, кінець 2025 та 2026 роки залишаться складними для українського ГМК, а підвищення тарифів на залізничні вантажоперевезення не лише обмежить відновлення виробництва, яке і так скоротилося відносно 2021 р. (так, у 2024 році на підконтрольній території виробництво сталі було на 39% нижче показника 2021 року, а залізорудної продукції на 40%), але й спричинить додаткове скорочення виробництва продукції ГМК.

Безпрецедентна індексація вантажних тарифів АТ «Укрзалізниця» у 2021–2022 роках перевищила реальну динаміку інфляції у частині витрат компанії та значно випередила темпи зростання світових цін на українські експортні товари. Так, індекси цін на руду склали -163%, на метал -153%, тоді як тарифи «Укрзалізниці» зросли до 210% для 1-го класу вантажів (руда, вугілля, вапняк) та 170% для 3-го класу (метал). При цьому, у 2021 році тарифи вже були завищеними, адже вони включали покриття мільярдної збитковості пасажирського сегменту, що не має жодного відношення до вантажних перевезень. Пасажирські перевезення і наразі залишаються збитковими — на кожну гривню доходу припадає понад три гривні витрат. Збиток пасажирського сегменту у 2026 році прогнозується більше 25 млрд грн, а прибутки від вантажного сегменту вже десятки років просто переливаються для компенсації збитків пасажирського сектору. Але це завдання Держави забезпечувати громадян доступним транспортом та фінансувати пасажирські перевезення, а не піднімати і так рентабельні тарифи, щоб поставити цілі галузі на коліна. І ми вже прийшли до того, що вартість залізничних перевезень в Україні стала вищою на 10-60%, ніж у Польщі чи Словаччині, попри те, що заробітні плати там у кілька разів більші.

Ризики для економіки.

Подальше підвищення тарифів призведе до скорочення виробництва в нашій галузі – зупинки цілих бюджетоутворюючих підприємств, експорту, валютних надходжень і податкових платежів до бюджету. Вартість перевезення залізницею (тариф + вагон) для 3-го класу вантажів (метал) вже сьогодні вища, ніж автоперевезення, а наступне підвищення прискорить відтік вантажів на автомобільний транспорт, що призведе до додаткового руйнування доріг. І Міністерство розвитку громад та територій України має це чітко усвідомлювати. Більше того, сподіваємося, що міністр Олексій Кулеба не допустить ухвалення рішення, яке може зупинити роботу низки великих промислових підприємств, поставити під загрозу сотні тисяч робочих місць і позбавити державу валютних надходжень від експорту. Адже наслідки такого кроку неминуче поглиблять економічну кризу, послаблять державний бюджет і зруйнують експортну та транспортну конкурентоспроможність країни.

Власне, саме для цього і існує Міністерство розвитку громад та територій України — щоб запобігати непродуманим ініціативам, здатним зашкодити економіці, та формувати зважену, відповідальну державну позицію. Міністерство має виступати гарантом балансу між інтересами держави, бізнесу та громад, забезпечуючи стабільність економічної політики і передбачуваність рішень, від яких залежить розвиток країни.

Укрметалургпром закликає Кабінет Міністрів України та Міністерство розвитку громад та територій  України  утриматись від підвищення вантажних залізничних тарифів у 2025-2026 рр. і замість цього:

• Передбачити у Державному бюджеті України на 2026 рік цільові видатки на компенсацію збитків пасажирських перевезень та припинити крос-субсидування за рахунок вантажних перевезень (практика ЄС) в обсязі близько 25 млрд грн.
• Надати сприяння АТ «Укрзалізниця» в отриманні необхідних регуляторних рішень Уряду та Верховної Ради, що знизять фінансове навантаження на неї (звільнення від податку на землю під коліями, можливість консервації незадіяної та малодіяльної інфраструктури) та розширять її базу доходів (лібералізація тарифоутворення в пасажирському сегменті).
• Сприяти АТ «Укрзалізниця» в приведенні її мережі у відповідність до поточних обсягів перевезень та потреб Сил Оборони України. Визначити необхідний обсяг фінансування для утримання інфраструктури для потреб Сил Оборони України та передбачити в Державному Бюджеті необхідне фінансування в 2027 р. та наступних роках.

А ініціатива підвищення тарифів — це не вирішення проблем, а чергове шкідливе тимчасове рішення, що відтерміновує розв’язання системних проблем «Укрзалізниці», знижує конкурентоспроможність української промисловості та зменшує доходи Держави.