«Укрметалургпром» просить Президента та Уряд вжити невідкладних заходів для порятунку українського ГМК
ОП «Укрметалургпром» від імені підприємств гірничо-металургійного комплексу України звернулося із відкритим листом до президента України, прем’єр-міністра України та інших посадовців щодо необхідності якнайскорішого вжиття певних заходів задля порятунку критично важливої для економіки України галузі ГМК, яка наразі переживає найскрутнішу кризу за всю історію.
Повний текст листа:
Шановний Володимире Олександровичу!
Користуючись нагодою, дозвольте від імені гірничо-металургійного комплексу України (далі ГМК), повноважним представником якого є Об’єднання підприємств «Укрметалургпром», засвідчити Вам повагу та звернутись щодо наступного.
Сьогодні ГМК переживає найтяжчий стан за всю історію незалежності України, що спричинено:
1) скороченням більше ніж на половину пропускної здатності для експорту залізорудної продукції та чорних металів через морську блокаду та логістичні обмеження на західних прикордонних переходах. Це призводить до того, що не можливо завантажити виробничі потужності, тому зростає собівартість готової продукції. Крім того, зростає вартість енергоресурсів, імпортних матеріалів, сировини;
2) високими логістичними витратами завдяки транзитному експорту через територію Євросоюзу та стрімким зростанням тарифів на залізничні перевезення в Україні (+141% для руди/вугілля/коксу та +70% для чорних металів за останній рік), що роблять українську продукцію неконкурентоспроможною на міжнародному ринку;
3) стрімким падінням цін на продукцію ГМК: на -34% для залізорудного концентрату та -27% для гарячекатаного рулону за останні кілька місяців порівняно з середніми цінами за минулий рік, що, за прогнозами провідних аналітичних агентств, будуть ще більше знижуватися протягом наступних періодів, що на фоні зростання собівартості та логістики вводить український ГМК у найглибшу кризу за часів незалежності України.
Як наслідок, підприємства працюють у збиток і лише для того, щоб зберегти робочі місця. Поточна завантаженість для металургійних комбінатів становить 15% від довоєнного рівня, а гірничо-збагачувальних комбінатів 25% (видобуток руди зупинений на Інгулецькому і Південному гірничо-збагачувальних комбінатах (ГЗК), з серпня щонайменше на 3 місяці зупиняє роботу своїх ГЗК ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»).
Всупереч всім труднощам, з першого дня війни підприємства ГМК України надають матеріальні та фінансові ресурси Збройним силам України, сприяють евакуації населення, спрямовують гуманітарну допомогу, транспорт, медикаменти людям в усіх регіонах (Маріуполь, Харків, Чернігів, Київ, тощо).
ГМК є однією із ключових галузей економіки України, основні довоєнні результати якої наведено нижче:
- близько 10% ВВП України (основна стаття у структурі ВВП Дніпропетровської, Донецької, Полтавської та Запорізької областей);
- підприємства ГМК експортують понад 80% виробленої продукції, за рахунок чого забезпечують до 33% експорту України та є ключовим джерелом валютної виручки – понад $22 млрд у 2021 р.;
- на підприємствах ГМК України зайнято понад 130 тис. осіб., із суміжними галузями близько 530 тис. робочих місць;
- підприємства ГМК та пов’язані з комплексом галузі забезпечують 9,4% фонду оплати праці в Україні. Це перевищує 170 млрд грн на рік – зарплати працівників та соціальні внески для виплати пенсій. Середня зарплата металурга на 20% вища за середню по Україні;
- ГМК – один із основних платників податків України. У 2021 р. податкові надходження від ГМК становили 95 млрд грн, але кумулятивний ефект, з урахуванням суміжних галузей та впливу через зайнятість на надходження до Бюджету від податку на прибуток / ПДВ / акцизу, у рази більший;
- ГМК забезпечує 38% вантажоперевезень АТ «Укрзалізниця» та 37% у перевалці морських портів України, споживає 19% електроенергії в Україні;
- ГМК займає місце серед найбільших інвесторів. За 2021 рік підприємства ГМК інвестували $2 млрд, що становить понад третину всіх інвестицій промисловості. Цим ГМК сприяє розвитку в Україні галузей з високою додатковою вартістю, а саме, забезпечує близько 9% замовлень машинобудування.
Для того, щоб уникнути катастрофічних наслідків кризи у ГМК, пропонуємо реалізувати програму збереження виробничого потенціалу ГМК України у період війни, що має включати:
1. здешевлення логістики через встановлення Укрзалізницею спецтарифів на перевезення сировини та готової продукції (-70% від поточного рівня) для металургійних та гірничо-збагачувальних комбінатів;
2. зниження вартості електроенергії для підприємств ГМК шляхом продажу електроенергії Енергоатому по спеціальній ціні (на рівні, аналогічному для Укрзалізниці) та зниження тарифу на передачу електроенергії;
3. тимчасово, на період війни, скасування ренти для залізорудної сировини та, в подальшому, зниження ренти для руд заліза за рахунок вирахування від китайського індексу (Platts 62% Fe) логістики до Китаю;
4. скасування екологічних податків (CO – назавжди, оскільки такого податку немає у країнах ЄС; за викиди СО2, інші викиди у повітря, воду, утворення та зберігання відходів – на період війни +6 міс.);
5. встановлення 0% імпортних мит на товарно-матеріальні цінності, виробництва яких немає в Україні або значно нижче за наявний попит (наприклад, шини великого діаметру для гірничої техніки, вогнетриви);
6. заміни зарплатних податків та зборів (ПДФО, ЄСВ) на єдиний соціальний податок 10% (що буде утримуватися із зарплати співробітників);
7. встановлення мораторію на експорт металобрухту (на період воєнного часу + 6 міс.) з метою нейтралізації ризику браку ключової сировини після налагодження виробництва.
Крім того, вкрай важливо включити українську металопродукцію та залізорудну продукцію у програму з експорту товарів з українських морських портів, щоб реалізувати накопичені залишки на складах та дозавантажити українські підприємства ГМК.
Для пришвидшеного післявоєнного відновлення доцільно дозволити підприємствам ГМК користуватися перевагами індустріальних парків з наданням усіх доступних пільг, що передбачає законодавство України (пільги на мито та ПДВ на іноземне обладнання, звільнення від податку на прибуток на 10 років у разі його спрямування у інвестиції тощо).
Реалізація вищезазначеної програми збереження виробничого потенціалу ГМК, за нашими оцінками, дозволить галузі (крім підприємств, що заблоковані / зруйновані на тимчасово окупованих територіях) вже найближчим часом відновити виробництво мінімум до 50% від довоєнного рівня, втримати багатотисячні трудові колективи та не допустити масового звільнення працівників ГМК та суміжних галузей. Крім того, підприємства галузі продовжать надавати допомогу місцевим громадам та українським військовим в умовах російської воєнної агресії.
З огляду на вищевикладене, просимо Вас, шановний Володимире Олександровичу, надати відповідні доручення Кабінету Міністерств України та профільним комітетам Верховної Ради України щодо реалізації програми збереження виробничого потенціалу гірничо-металургійного комплексу України.