04071 м. Київ, вул Воздвиженська 22 оф 2, office@ukrmetprom.org

Виробництво, тис. т

02 міс. 2023
02 міс. 2024
Чавун
737
1050
Сталь
708
1076
Прокат
590
900

Середньодобове виробництво, тис. т

02 міс. 2023
02 міс. 2024
Чавун
15.03.2024
12,3
17,5
Сталь
15.03.2024
11,8
17,9
Прокат
15.03.2024
9,8
15,0

Верховна Рада продовжила мито на експорт металобрухту

Мито у розмірі 58 євро/т діятиме при вивезені сталевого брухту ще 5 років, до вересня 2026 р. За відповідний законопроект № 5175 за основу і в цілому у вівторок, 27 квітня, проголосував 291 депутат парламенту при мінімально необхідних 226.

Один з авторів законопроекту, заступник голови Комітету Верховної Ради з економічних питань Дмитро Кисилевський, коментуючи рішення парламенту на своїй сторінці у Facebook, зазначив критичну важливість сталевого брухту для роботи українського ГМК, який дає близько 10% ВВП, 35% товарного експорту та 200 тис. робочих місць.

«Тільки експорт продукції з високою доданою вартістю дозволить нам стати сильною та багатою країною. У даному випадку, 1 т брухту, що експортується, дає Україні тохи менше 2 тис. грн (це сплата мита 58 євро). Тоді як 1 т того ж брухту, переробленого у готову сталеву продукцію на українських метзаводах, приносить близько 8 тис. грн у вигляді податків. Тобто, державі у 4 рази вигідніше переробляти брухт у метал а потім у готову продукцію, аниж експортувати сировину», підкреслив Д. Кисилевський.

Він додав, що цінність брухту як сировини для металургії збільшує і зелений курс ЄС: використання брухту у електродугових печах до 10 разів знижує викиди СО2 у порівнянні з класичними технологіями виробництва сталі у конвертерах і мартенах.

«І коли Україна бере зобов’язання скорочувати викиди СО2, треба подбати і про ресурси для цього. Як це вже роблять інші країни. Доречи, європейська металургійна асоціація Eurofer взагалі вимагає заборонити експорт металобрухту з ЄС, враховуючи зелений курс ЄС», повідомив нардеп.

Д.Кисилевський підкреслив, що законопроект не протирічить міжнародним зобов’язанням України – ще тимчасовий захід, який не є дискримінаційним. «Він відповідає нормам права СОТ про виключення з міркувань безпеки: у нас війна, анексовано Крим, хронічний дефіцит торговельного балансу. Міжнародні партнери це сприймають. Тому за період дії мита з 2016 року відносно України не було висунуто претензій», підсумував заступник голови Комітету ВР з економрозвитку.

Нагадаємо, авторами законопроекту є 17 депутатів. Парламентарі відмічають, що завдяки дію підвищеного мита внутрішні споживачі отримали стійкий доступ до сировини. Якщо у 2015 році фізичні обсяги заготовленого в Україні металобрухту становили 39,1% від його внутрішнього споживання, то вже у 2017 році ця частка знизилась до 15,1%, у 2019 році – до 14%, а, за попередніми підсумками січня-листопада 2020 року, склала всього 1,27%.

Дефіцит брухту на українському ринку скоротився з 0,85 млн т у 2015 році до 0,6 млн т у 2016 і 0,3 млн т у 2017 р., а, починаючи з 2018 року, українські металурги не повідомляли про дефіцитність з забезпеченням заготовленим в Україні брухтом.

Збереження експортного мита на рівні 58 євро/т, за даними авторів проекту, забезпечить: збереження 21,5 тис. робочих місць та створення 3,5 тис. нових робочих місць; додаткове зростання ВВП на 0,03% завдяки росту металургії та суміжних галузей; уникнення дефіциту металобрухту на внутрішньому ринку; скорочення споживання енергоресурсів та викидів СО2; залучення додаткових інвестицій у металообробну галузь України, зокрема, технологічного переоснащення основних засобів металургійних підприємств, що набуває особливої актуальності в умовах Європейського зеленого курсу.

Верховна Рада у вересні 2016 року підтримала впровадження мита на експорт брухту з метою стабілізації роботи українського гірничо-металургійного комплексу. Відповідно до прийнятого тоді закону, дія мита закінчується у вересні 2021 року.

 

UAPROM

 

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×