04071 м. Київ, вул Воздвиженська 22 оф 2, office@ukrmetprom.org

Виробництво, тис. т

6 мiс. 2019
6 мiс. 2020
Чавун
10248
9977
Сталь
10933
10104
Прокат
9471
9028

Середньодобове виробництво, тис. т

6 мiс. 2019
6 мiс. 2020
Чавун
07.08.2020
56,6
54,8
Сталь
07.08.2020
60,4
55,5
Прокат
07.08.2020
52,1
49,6

ЗАЯВА ОП «УКРМЕТАЛУРГРОМ»

«Укрметалургпром» занепокоєний ситуацією, що склалася у гірничо-металургійній галузі

За прогнозами ОП «Укрметалургпром» у грудні 2019 г. очікується виробництво чавуну на рівні 1,25 млн т, сталі – 1,2 млн т, прокату – 1,1 млн т.

Протягом декількох останніх років українська металургія демонструє тенденцію до зниження виробництва сталі. Так, якщо у грудні 2016 року було виплавлено 2053 тис. т рідкої сталі, то в грудні 2017 р. – вже 1897 тис. т, в грудні 2018 р. – 1845 тис. т, а в грудні 2019 р. буде виплавлено не більше 1200 тис. т. Очікуване скорочення обсягів виробництва у грудні 2019 р. становитиме 37% проти обсягів виробництва у грудні 2018 р. та 42% проти обсягів виробництва у грудні 2016 р.

Тобто, 2019 рік українська металургійна галузь, за прогнозами, завершитиме наступним чином:

  • виробництво чавуну – 20 млн т,
  • виробництво сталі – 20,5 млн т,
  • виробництво прокату – 18 млн т.

Це – найгірший показник за весь період існування незалежної України. Для порівняння, якщо у 2017 році було виплавлено 21,3 млн т сталі, то у попередньому році – 21,1 млн т.

 

 

                       В результаті погіршання ситуації на глобальному ринку сталі, від якого залежить стабільність вітчизняного ГМК, що є традиційним металургійним нето-експортером (майже 85% всієї металопродукції, що виробляється, експортується0, в IV кварталі 2019 р. ціни на чавун, сталь та готовий прокат знизилися, у середньому, на 12%, а залізорудної сировини – на 25% відносно цін попередніх кварталів поточного року.

                     Негативні тенденції в галузі тільки посилюються. Цьому сприяють ускладнення ситуації як на зовнішніх ринках, так і всередині країни. Дохідна частка скорочується через зниження цін на світових сталевих ринках, а витратна збільшується внаслідок постійного і, найчастіше, необгрунтованого підвищення вартості послуг, які надають державні монополісти.

                     Зокрема, в березні 2019 р. АТ «Укрзалізниця» у черговий раз підвищила тарифи на залізничні вантажоперевезення (+14,2%); проте, за останні 8 місяців проблеми з забезпеченням залізничних перевезень вантажів ГМК (а це більш ніж 40% загального обсягу залізничних вантажоперевезень) не тільки не вирішено, але й погіршилися – через дефіцит тяги та впровадження з боку «Укрзалізниці» на його фоні дискримінаційного по відношенню до більшості вантажовідправників ініціативи з перевезення вантажів з більшою швидкістю за тарифом +20% (хоча повинно бути +100%) значено уповільнилась швидкість доставки вантажів ГМК, які перевозяться на загальних умовах. В підсумку, на «Укрзалізниці» у листопаді 2019 р. накопичилось більше 250 кинутих залізничних составів, гірничо-збагачувальні комбінати не виконують заплановані обсяги відвантаження, приріст залишків залізорудної сировини на їх складах за серпень-листопад перевершив 1 млн т.

                    Також треба відмітити ріст тарифу не передачу електроенергії НЕК «Укренерго» — при затвердженому на 2019 рік тарифі 5,93 коп. за кВт-год (рішення НКРЕКП № 1905 від 12.12.2018 р.), з 1.09.2019 р. тарифі підвищено до 11,65 коп. за кВт-год (+96%).

                  Окремої уваги заслуговує заплановане НКРЕКП підвищення тарифів на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами: у разі його прийняття збільшення витрат споживачів природного газу досягне +0,8 тис. грн за 1 тис. куб.м, що обійдеться українській металургії ще в 2,0 млрд грн на рік (у додаток до того, що в Україні вже одна з найвищих цін за газ у Європі).

                  Додаткові складності для українських експортерів створює ревальвація гривні – з початку 2019 р. її курс зміцнився на 14% ( з 27,9 до 24 грн за долар США).

                 Всі зазначені вище процеси носять безсистемний, хаотичний характер в стрімко знешкоджують як конкурентоспроможність української металургії, на яку приходиться майже 12% ВВП, 30% експорту, забезпечення роботою більше ніж 0,5 млн українських громадян, так і всієї економіки України.

                 У доповнення до вищевказаного, мають місце такі законодавчі ініціативи, як законопроект 1210, який передбачає необгрунтоване багатократне підвищення ренти на здобування залізної руди, що за умови що склалися матиме катастрофічні наслідки.

                Вже сьогодні практично повністю зупинені Дніпровський металургійний завод, агломераційна фабрика Південного ГЗК, призупинено частину виробничих потужностей Дніпровського металургійного комбінату, скорочено виробництво на ПрАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПрАТ «Азовсталь». Більшість інших підприємств галузі також опинилися на межі зупинення.

                ГМК України завершує 2019 рік у стані гибокої кризи, що вже у наступному році може обернутися катастрофою для економічної стабільності та національної безпеки України – зокрема, це виразиться у втраті робочих місць, зникненні джерел надходжень до бюджетів всіх рівнів, втраті довіри замовників та ринкових ніш, які негайно займуть зовнішні конкуренти, в першу чергу, російськи металурги.

               Українська гірничо-металургійна галузь, як ніколи, потребує підтримки держави, в першу чергу, в забезпеченні стабільного та сприятливого тарифного та податкового поля, наданні якісного сервісу з боку державних транспортних компаній (АТ «Укрзалізниця», Адміністрація морських портів України), створення умов для розширення інвестицій у реальний сектор і пов’язаного з цим процесу росту металоспоживання, захисту інтересів українських експортерів на зовнішніх ринках.

Вхiд
×
Реєстрація

Підтвердження реєстрації буде відправлене вам по e-mail.

×